-
1 elude
v1) уникати, ухилятися2) не приходити в голову, не спадати на думку3) спорт. обводити противника* * *[i'luːd]v1) уникати, ухилятися; вислизати2) cпopт.; cпeц. "обвести" супротивника -
2 tax
1. n1) податок; мито; збірdirect (indirect) taxes — прямі (непрямі) податки
to collect taxes — збирати мито; стягувати податки
2) тягар; випробування; надмірна вимога3) амер., розм. розмір рахунка4) амер. членські внески5) pl (the taxes) розм. збирач податків2. v1) обкладати податком, оподатковувати2) юр. таксувати; визначати розмір (штрафу тощо)3) піддавати випробуванню; випробовувати4) надмірно напружувати5) висловлювати догану; дорікати (чимсь — with); обвинувачувати (в чомусь — with); осуджувати (за щось — with)to tax smb. with trickery — обвинуватити когось у шахрайстві
6) амер., розм. призначати (правити) ціну; брати плату7) амер. збирати членські внески* * *I [tʒks] n1) податок, збір; митоdirect [indirect] taxes — прямі [непрямі]податки
income [land, progressive] tax — прибутковий [земельний, прогресивний]податок
inspector of taxes — податковий або фінансовий інспектор
free of tax = tax-free. after tax — після утримання податку; за вирахування податку, "чистий"
to lower /to reduce/ tax rates — зменшити податки
to impose /to levy/ a tax on smb; smth — обкладати когось, щось податком
to collect taxes — стягувати податки; збирати мито
to pay taxes — сплачувати податки; витрати
2) тягар, випробування; надмірна вимога3) aмep. розмір рахунку4) aмep. членські внески (у товаристві, профспілці)II [tʒks] v1) обкладати податком; піддавати обкладанню ( податком)to tax incomes — брати податок з доходів, піддавати доходи на оподатковування
2) юp. таксувати, визначати або встановлювати розмір (штрафу, витрат, збитків)3) випробувати, випробовувати (терпіння, пам'ять)4) робити догану ( комусь за щось); дорікати; обвинувачувати, засуджувати5) aмep. призначати або запитувати ціну; брати плату6) aмep. стягувати членські внески (у товаристві, профспілці) -
3 ахыл
(ахлы, ахылы)1. розум, глузд, мудрість, розуміння; ахыл дӱгӱль, баш беласы не розум, а голова є причиною нещастя — лихо тому, хто живе не розумом, а почуттями СБА; ахыл да стӱндэн ахыл, ахыллайлер один розумніший за другого — вихваляються розумом ВН; ахыл т'ели, аман т'еч т'ели СБЧ, ахыл д'елий, ама д'еч д'елий СГ розум приходить, але приходить запізно; ахыл (ын) ал- [m1]забрати розум, підкорити СК; ахыл алдыр- дати себе ошукати, дозволити забрати розум СК; ахылын бар мы? розум у тебе є? Б; ахыл җой- втрачати розум ВН; ахылы йохтур розуму в нього немає СЛ; бала доғғанда ахылы олмаса, сора хойсан да, турмай коли в дитини від народження розуму немає, то пізніше, скільки не вкладай, не затримається СЛ; ахылға талав тимегенбиңниң йарысы — беш йӱз на розум він не страждає, бо знаєпівтисячі — це п'ятсот СБЧ; баланың ахылына болма не впадай у дитинство СБЧ; коп ахыл т'ерекмей багато розуму не треба СБФ; ахылдан тай- з'їхати з глузду; ахылындан тайды він з'їхав з глузду СЛ; ахылындан таймаа чаре вар можна з'їхати з глузду СГ; ахыл (ын) дан тӱш- з'їхати з глузду НБЄ, П, К, СК; ахылым т'есмей я не розумію О, К; ахылы т'ечмей йому не доходить Б; ахылыны чек- піддурювати СЛ; ахыл (ын) шашыр- розгублюватися, втрачати глузд, непритомніти ВН, Б, У, Г, СГ; ахылым шашырды я втратив розум, розгубився Г, К, СГ; ғарип тойға варғанда ахылын шашырыр бідний, ідучи на весілля, втрачає розум — не знає, що понести на подарунок СЛ, СГС; ахылың биле чувалға т'ир СБЧ, ахылыннан чувала д'ир СГ зі своєю мудрістю залазь у чувал — натяк на розв'язку байки, коли хитруна врешті самого заманюють залізти в чувал.2. пам'ять, свідомість, думки; ахлым тэрен энди пам'ять моя тепер глибока СБ; ӧле празниклери ахылма такі свята тепер у мене в пам'яті М; сеэң ахылңа бар ым? ти не пам'ятаєш? СМ; ахылма йох не пам'ятаю СМ; ахылна тут- пам'ятати НКД; ахылна тӱшйен прийшло на пам'ять П; ахылна тӱший доходить, згадує П; тӱшмий ахылма мені не пригадується СК; тӱшт'ен ахылна т'ийик эти він пригадав м'ясо дикої кози Г; ахылма т'ельди я пригадав Б; ахылма т'ельмей я не можу пригадати СБ; ахыл т'ес- розбирати, розуміти; чыхармам ахлымдан, йар, фит'иримдэн сени не викину з пам'яті, з думок тебе, моя мила СК; ахыллара эр- укладатися в розумі, доходити до свідомості Кб..3. думка, задум, намір, позиція СБ; ахлымфит'ирим ичмеге йарын буғаны у мене на думці лише одне — завтра пропити бугая СБ; ахыл сор- питати думку СЛ; ахыл сынап сора- випитувати думку, ставлення, вивіряти розуму СБЧ; тӱшӱндӱк бир ахыл ми задумали одну мудру річ Г; бир ахыл бле т'ет- бути однодумцями, мати спільну думку П; эт'и ахылға т'ет- не мати спільної думки П.4. порада; ахыл ал- просити поради СБ; ахыл бер- / вер- радити, давати пораду ВН-У / Г-СК; ахылына бахма ти не слухай його порад СБЧ. -
4 насколько
нрч. скільки, (при нрч. и глаг.) як, (при прлг.) який (яка, яке, які), (канцел.) наскільки, (поскольку, зап.) оскільки, (в какой мере) якою мірою, в якій мірі, в яку міру. [В цій спірці (вони) стають при (його) боці (на его стороне), але скільки щиро, - то воно хто й зна (Грінч.). Перетворившися з наукового видання на живий, скільки це можна було під цензурною довбнею, орган сучасности (Рада). За орбітою Нептуна простягається простір, так само порожній, скільки може пройняти людське спостереження (Країна Сліпих). Такі статті зацікавлювали мало і дуже не надовго; а як мало, то се видно з того, що… (Грінч.). Наскільки можу я пригадати, це були… (Крим.)]. -ко возможно - як(о)-мога, скільки можна. [Будемо дбати, яко-мога, за добробут краю й народа (Н.-Лев.)]. -ко мне известно - скільки я знаю. -ко припоминаю - скільки пригадую. -ко - настолько - скільки - стільки, (канцел.) наскільки - настільки, (зап.) оскільки - остільки, (в какой - в такой мере) як (яка, яке, які) - так (така, таке, такі). -ко она прежде была бледна, настолько вдруг покраснела - яка вона перше була бліда, така раптом зробилась червона.* * *нареч.наскі́льки, скільки
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский